пролазити — а/жу, а/зиш і проліза/ти, а/ю, а/єш, недок., пролі/зти, зу, зеш, док. 1) Плазом або майже притискаючись до поверхні всім тілом, залізати куди небудь крізь вузький отвір, щілину, шпарку, просуватися вперед крізь щось, поміж чимсь і т. ін. (про… … Український тлумачний словник
пролазити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пролізати — див. пролазити … Український тлумачний словник
пролізти — див. пролазити … Український тлумачний словник
проникати — а/ю, а/єш, недок., прони/кнути і прони/кти, кну, кнеш; мин. ч. прони/к, ла, ло і прони/кнув, нула, нуло; док. 1) Удаючись до хитрощів, обману і т. ін., спритно пробиратися, прокрадатися куди небудь. || Пробиратися в яку небудь організацію,… … Український тлумачний словник
пробиратися — 1) = пробратися (іти, їхати, проходити кудись із труднощами, долаючи перешкоди тощо), пробиватися, пробитися, прориватися, прорватися, продиратися, продратися, продертися, дертися, дратися, продряпуватися, продряпатися; тиснутися, протискатися,… … Словник синонімів української мови
про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий … Словник лемківскої говірки